Євген Плужник “Надходить дощ.”: перевод

Надходить дощ. Шумлять бліді берези…
Рвуть блискавиці сірих хмар рядно…
А дужий грім зустрів такі діези,
Що злякано дзвенить вікно!

Тікає день. Скриплять вози на греблі…
Під чередою стогне оболонь…
І раптом шріт — дрібні перлові краплі…
І знову вітер, гуркіт і огонь.

І вже туман пливе, бреде над полем,
Щоб за хвилину сонцем розцвісти,
Щоб навіть я з надією та болем
Твої старі перечитав листи!

Перевод Януша Мати

Гуляет дождь. Берёзы плачут гордо.
Рвут молнии туч серых полотно…
А сильный гром такие взял аккорды,
Что от испуга дребезжит окно.

Сбегает день. Возы скрипят по гати…
И стонет под конями оболонь…
Внезапно дробь – крупа звенит в токкате…
И снова ветер, грохот и огонь.

И вот туман плывёт, бредёт над полем,
Чтоб за минуту солнышком расцвесть,
Чтоб даже я, с надеждою и болью,
Смог письма от тебя опять прочесть.